25 червня 2025 року на економічному факультеті Запорізького національного університету відбулася підсумкова конференція з виробничої практики здобувачів ступеня вищої освіти магістр спеціальності 051 Економіка освітньої програми «Економічна кібернетика». Захід проходив під керівництвом завідувачки кафедри, д.е.н., професора Наталії Максишко. У конференції взяли участь здобувачі вищої освіти та викладачі кафедри: доктори фізико-математичних та економічних наук, професори Ігор Козін та Сергій Іванов, кандидати економічних наук, доценти Олена Макаренко, Дмитро Очеретін, Сергій Чеверда, Віта Лось.
Протягом чотирьох тижнів, з 26 травня по 22 червня 2025 року, студенти 1 курсу магістратури проходили виробничу практику на різноманітних підприємствах та організаціях. Серед місць практики були ІТ-компанії, зокрема ТОВ «Бізнес Софт», ТОВ «АВЕДСофт», ТОВ «Спіді Компані», а також підприємства інших галузей: АТ «Київмедпрепарат» (фармацевтична промисловість), ТОВ «МДІНА ЛТД» (будівельна галузь) та ТОВ «Інтех Енерго» (енергетичні послуги та автоматизація).
Під час практики студенти ознайомилися з роботою підприємств та підрозділів, у яких вони працювали, вивчили технічну та іншу документацію. Вони оволоділи навичками роботи із сучасними технічними та програмними засобами вирішення господарських завдань, виявили проблеми, що стосуються використання сучасних технологій та економіко-математичних методів для управління діяльністю суб’єктів господарювання.
Особливу увагу студенти-практиканти приділили питанням використання штучного інтелекту, Data Mining технологій та сучасних методів прогнозування в різних сферах економіки.
Олександр Пшеничний, який проходив практику в ТОВ «АВЕДсофт», розробив інноваційну систему оцінки привабливості вакансій на платформі Upwork з використанням технологій штучного інтелекту та багатофакторного аналізу. Його дослідження охопило створення гібридної моделі AI-MCDA, яка поєднує обчислювальну потужність машинного навчання з прозорістю методів багатокритеріального аналізу рішень. Модель враховує як об’єктивні фактори (бюджет, конкуренція, репутація клієнта), так і суб’єктивні критерії (відповідність інтересам, можливості розвитку навичок). Особливу увагу було приділено виявленню проєктів зі згадками про AI-технології, що відповідає стратегічним цілям компанії. Розроблена система здатна автоматично розраховувати ймовірність виграшу тендеру та очікувану вартість проєкту, що дозволяє оптимізувати процес подачі заявок і підвищити рентабельність участі у фріланс-проєктах.
Орина Ракша, яка проходила практику в ТОВ «Бізнес Софт», займалася дослідженням методів прогнозування динаміки часових рядів на ринку електромобілів. Вона провела аналіз 22 країн світу, застосувавши як класичні статистичні моделі (ARIMA, Prophet), так і інноваційні нейромережеві підходи, зокрема модель TimeGPT. Результати дослідження показали, що різні країни потребують індивідуального підходу до прогнозування обсягів продажу електромобілів.
Значний внесок у дослідження цифровізації трудових процесів зробив Микита Чалий, який проходив практику в ТОВ «Інтех Енерго». Його робота присвячена комплексному аналізу впливу цифрової трансформації на структуру зайнятості та трудові процеси в енергетичній галузі. Студент провів системний аналіз підприємства як соціо-технічної системи, виділивши шість ключових підсистем: кадрову, виробничу, технічну, цифрову, управлінську та аналітичну.
Особливу цінність має проведений ним SWOT-аналіз цифровізації кадрової структури, який виявив високий рівень адаптації персоналу до змін (понад 70% працівників позитивно оцінюють вплив цифровізації), але водночас підкреслив дефіцит фахівців з кібербезпеки та IT-підтримки. Чалий розробив прогнозну модель змін у структурі зайнятості на 2025-2027 роки, яка передбачає зменшення ролі адміністративно-логістичних функцій (з 5 до 2 працівників) і зростання попиту на цифрових фахівців, зокрема інженерів-наладчиків (з 6 до 8), менеджерів проєктів CRM (з 4 до 7) та спеціалістів з кібербезпеки (з 3 до 4).
Важливим досягненням стало визначення ключових компетенцій майбутнього, серед яких найвищу пріоритетність отримали кібербезпека (9,5 балів), аналітика даних та KPI (9,4 бала), ERP-системи (9,3 бала) та SCADA/PLC-програмування (9,3 бала). Студент також розробив сценарний аналіз варіантів цифрової трансформації, порівнявши інерційний, адаптивний та інноваційний сценарії розвитку підприємства.
Владислав Брусенцев, який проходив практику в АТ «Київмедпрепарат», займався аналізом та оптимізацією процесів планування виробництва на фармацевтичному підприємстві з використанням ERP-системи IFS. Він розробив модифіковану модель процесу планування з впровадженням блоку «Автоматичний моніторинг зовнішніх змін», що дозволяє проактивно реагувати на регуляторні зміни фармацевтичного ринку.
Владислав Перепелиця під час практики в ТОВ «МДІНА ЛТД» розробляв аналітичні моделі для оптимізації транспортної логістики з використанням технологій Data Mining. Він застосував методи кластеризації та пошуку асоціативних правил для сегментації клієнтської бази та виявлення закономірностей у замовленнях, що дозволило оптимізувати маршрути доставки та підвищити ефективність логістичних процесів.
Єлизавета Скрипка в рамках практики в ТОВ «Спіді Компані» розробляла концепцію освітнього проєкту для ІТ-компанії, застосувавши принципи моделювання стартапів. Вона провела аналіз ринку EdTech, створила Business Model Canvas та MVP-концепцію для онлайн-курсу з SMM та digital-маркетингу, орієнтованого на студентів та молодих спеціалістів.
Студенти продемонстрували високий рівень теоретичної підготовки та практичних навичок роботи з сучасними інформаційними технологіями. Вони успішно впоралися з поставленими перед ними завданнями, запропонували інноваційні та науково обґрунтовані рішення актуальних проблем підприємств.
Особливо варто відзначити практичну цінність розроблених рішень. Система оцінки привабливості вакансій, створена Олександром Пшеничним, може суттєво підвищити ефективність роботи фріланс-команд і стати конкурентною перевагою ТОВ «АВЕДСофт» на ринку. Прогнозна модель структури зайнятості Микити Чалого надає ТОВ «ІНТЕХ ЕНЕРГО» стратегічний інструмент для планування кадрової політики в умовах цифрової трансформації.
Важливим аспектом практики стало ознайомлення студентів з реальними бізнес-процесами та передовими інформаційними системами підприємств. Вони отримали досвід роботи з ERP-системами (IFS Applications, BAS ERP), CRM-системами, SCADA-платформами, системами IoT-моніторингу, платформами для Data Mining (Python з бібліотеками Pandas, Scikit-learn), системами управління проектами (Jira, Hubstaff) та сучасними AI-інструментами. Це дозволило їм краще зрозуміти, як теоретичні знання, отримані в університеті, застосовуються для вирішення реальних економічних задач.
Результатом проходження виробничої практики стало поглиблення та удосконалення професійних вмінь і навичок студентів для прийняття самостійних рішень під час виконання конкретних завдань у реальних умовах цифрової трансформації економіки. Вони навчилися працювати з великими даними, застосовувати методи машинного навчання, будувати прогнозні моделі, проводити системний аналіз підприємств та розробляти стратегічні рішення на основі даних.
Під час підсумкової конференції студенти представили результати своєї роботи, що викликало жваве обговорення серед учасників. Викладачі високо оцінили якість виконаних завдань, інноваційність підходів та рівень презентацій. Особливо було відзначено вміння студентів адаптуватися до різних робочих середовищ, від енергетичних підприємств до ІТ-стартапів, та ефективно застосовувати сучасні аналітичні інструменти.
Виробнича практика дозволила студентам не лише застосувати свої знання на практиці, але й познайомитися з потенційними роботодавцями в різних галузях економіки. Деякі студенти отримали пропозиції щодо подальшої співпраці з компаніями, де вони проходили практику, що підтверджує високий рівень їх підготовки та затребуваність на ринку праці.
Особливо варто відзначити, що практичні роботи студентів торкалися найактуальніших трендів сучасної економіки: цифрової трансформації, використання штучного інтелекту в бізнес-процесах, аналізу великих даних, прогнозування на основі машинного навчання, кадрової аналітики в умовах автоматизації та розробки інноваційних бізнес-моделей.
Підсумовуючи, можна сказати, що виробнича практика стала важливим етапом у професійному становленні майбутніх фахівців з економічної кібернетики, надавши їм можливість застосувати свої знання в галузі аналітики даних, штучного інтелекту та цифрових технологій в реальних умовах, а також сформувати чітке розуміння вимог сучасного ринку праці до спеціалістів цифрової економіки.
Сергій Чеверда,
доцент кафедри економічної кібернетики