Цього літа студенти кафедри економічної кібернетики ЗНУ роз’їхалися по реальних компаніях – від запорізьких ІТ-офісів до банку транзакцій в Іспанії та енергетичного гіганта у Відні. 24 червня 2026 року вони зібралися на підсумкову конференцію з виробничої практики, яка одночасно об’єднала третьокурсників-бакалаврів і першокурсників магістратури. Вислухали та оцінили результати роботи студентів завідувачка кафедри, д.е.н., професор Наталія Максишко, професор Сергій Іванов, доценти Дмитро Очеретін, Сергій Чеверда та старший викладач Олег Баштанник.
Дві сотні розрізнених рядків в електронних таблицях за два роки – ось усе, що мав на старті Кирило Дранников у ТОВ «AVEDsoft» – компанії, яка обирає проєкти-замовлення із західного ринку через біржу Upwork. На базі великого обсягу інформації біржи він побудував економетричну модель, яка дає змогу передбачити кількість майбутніх замовлень із похибкою лише 4,6%, і за нею вересень 2026-го обіцяє компанії AVEDsoft отримання до 26 проєктів, що визначає потребу шукати додаткових фахівців уже зараз.
Натомість Вікторія Мокрушина у ТОВ «Проком» діяла за принципом «не лякайся білого аркуша»: за три тижні вона з «нуля» розбудувала в системі BAS Управління торгівлею віртуальне торговельне підприємство – зі складами, постачальниками, митним оформленням імпорту та знижками для постійних клієнтів. Результат вийшов цілком реальний: виторг понад 1,5 млн гривень і прибуток 572 тис. гривень, непогано для навчального проєкту.
Найдальше за всіх проходив практику Ярослав Чверкалюк – компанія SNOWDROP SOLUTIONS EUROPE S.L, Малага, Іспанія. Там, поки одні писали моделі на папері, він розбирався з реальною банківською системою: писав SQL-запити до PostgreSQL, «копирсався» в MongoDB, тестував API і навіть автоматизував пошук помилок у логах власними скриптами на Node.js. Не найочевидніший вибір для третьокурсника, але саме такий досвід відрізняє теорію від реального бекенду, який відповідає за обробку даних, виконання бізнес-логіки (правил роботи системи) та взаємодію з базою даних.
Для магістрів планка піднялася вище – їхні завдання вже безпосередньо перетиналися з темами майбутніх кваліфікаційних робіт. Так, Дмитро Казановський у тому ж ТОВ «AVEDsoft» вирішував проблему будь-якого проєктного офісу: як розподілити людей між кількома проєктами одночасно, щоб ніхто не сидів без роботи й ніхто не був перевантаженим. Його гібридний алгоритм, що поєднує генетичний пошук із роєм часток, дав змогу збільшити рівень завантаженості фахівців із 78% до 88%, а частку проєктів, завершених вчасно, – з 85% до 94%. У перерахунку на гроші це майже 3,7 млн гривень очікуваного ефекту на рік.
Микита Нагурний на базі ТОВ «Щедро» в Дніпрі взявся за вічну дилему будь-якого магазину – закупити товару рівно стільки, щоб і склад не перетворився на мертвий запас, і покупець не лишився без потрібної позиції. Навчена ним нейромережа на основі LSTM дала змогу удвічі зменшити похибку прогнозу попиту, а разом із розумнішим розподілом запасів дозволила підняти рівень виконаних замовлень до 98% при скороченні запасів майже на 15%. Очікуваний ефект – близько 20,8 млн гривень на рік, цифра, яка вже зацікавила керівництво компанії.
Євгеній Корнаухов у ТОВ «Бізнес-Софт» розглядав не тільки окрему компанію, а країни, шукаючи зв’язок між обсягом енергоспоживання та показниками економічної активності країн Європи. Микола Кречман у ТОВ «AVEDsoft» займався підвищенням економічної ефективності розкрою матеріалів: навчив комп’ютер самостійно оптимально розкладати заготовки на аркуші перед плотерною порізкою, замінивши марнотратну ручну роботу дизайнера програмою на Python.
Попри різні бази практики й рівень освіти, усіх студентів об’єднало одне – вміння реальну, часто плутану задачу бізнесу перетворювати на чітку модель, прогноз чи алгоритм.
Викладачі кафедри відзначили якість виконаних завдань та те, наскільки самостійно студенти приходили до власних рішень, не чекаючи готових відповідей. Для когось ця практика стала першим серйозним зануренням у професію, для когось – продовженням підготовки до захисту майбутньої кваліфікаційної роботи. А головне – і бакалаври, і магістри отримали досвід реального контакту з бізнесом, і, судячи з результатів, досвід вдалий.
Сергій Чеверда,
доцент кафедри економічної кібернетики.